Тина Кароль - Балкони

Люди ображаються, лежачи в клубочках
Тільки їх розплутати майже неможливо
Люди надуваються мов ті голубочки
Що сидять під дахом, переживши зливу
Люди ображаються, дай їм лише привід
Він наче бензин розпалює тривогу
Люди, що ображені, в цей момент не красиві
Наче вчитель йоги, що не любить йогу
А з неба падали балкони на нас
То на тебе, то на мене
Бо ми ображались весь час
А з неба падали балкони знов
То на мене, то на тебе
Така у нас любов
Любимо, але мимо
Любимо, але мимо
Мабуть, тому що сильно
Ніяк не можемо прицілитись тому знову мимо
Любимо, але мимо
Любимо, але мимо
Мабуть тому що сильно
Ніяк не можемо прицілитись тому знову мимо
Я знов образилась за те, що ти образився
Я знов надулась за те, що ти надувся
Ти знову вразити хотів та знов не вразив
Зайшов без стуку в душу, дякую що хоч роззувся
А з неба падали балкони на нас
То на тебе, то на мене
Бо ми ображались весь час
А з неба падали балкони знов
То на мене, то на тебе
Така у нас любов
Любимо, але мимо
Любимо, але мимо
Мабуть, тому що сильно
Ніяк не можемо прицілитись тому знову мимо
Любимо, але мимо
Любимо, але мимо
Мабуть тому що сильно
Ніяк не можемо прицілитись тому знову мимо