Максим Бородін - А я без неї неначе без шкіри

А я без неї неначе без шкіри а я без неї не маю причини;
Причини гоїти рани болючі свої день за днем а я по снігу по білому босий;
Піду до неї, якщо лиш попросить вона собою мене відігріє і холод мине;
Понурі ліхтарі дивляться услід ви що не говоріть - без неї це не світ;
Лягла на місто ніч і над головой блищить небесне просо;
Я стільки зарікався, знову закурив я стільки намагався, так і не зумів;
Не думати про ту одну яку я полюбив це так не просто;
А я без неї неначе без шкіри а я без неї не маю причини;
Причини гоїти рани болючі свої день за днем а я по снігу по білому босий;
Піду до неї, якщо лиш попросить вона собою мене відігріє і холод мине;
Вона моє проміння що світить у вікно без неї я каміння яке іде не дно;
Без неї все не так, без неї дні мої у тьмі не видно сонця;
Чи може без коріння тополя прорости чи дійдуть без адреси закоханим листи;
Чи можна без частини себе далі жить мені а я без неї неначе без шкіри;
А я без неї не маю причини причини гоїти рани болючі свої день за днем;
А я по снігу по білому босий піду до неї, якщо лиш попросить;
Вона собою мене відігріє і холод мине а я без неї неначе без шкіри;
А я без неї не маю причини причини гоїти рани болючі свої день за днем;
А я по снігу по білому босий піду до неї, якщо лиш попросить;
Вона собою мене відігріє і холод мине а я без неї неначе без шкіри;
А я без неї не маю причини причини гоїти рани болючі свої день за днем!